Цє було дуже давно. Одного теплого весняного дня два чоловіки пішли в ліс по дрова. Опівдні пообідали і полягали на траву перепочити.
    — Я трохи посплю,— сказав старший і відразу захропів.
    «Ого, як швидко заснув!» — подумав молодший і глянув на обличчя товариша. А з носа в того вилетів ґедзь. «Ну й дива!» Чоловік не відводив погляду від сонного товариша, аж поки ґедзь знову залетів йому в ніс.
    Незабаром старший чоловік прокинувся.
    — Знаєш, мені приснився такий цікавий сон! Начебто на отому пе¬ревалі, де цвіте камелія, в землі лежать горщики із золотом,— сказав він і знову заснув.
    Молодший чоловік скористався нагодою, щоб нишком збігати на пере¬вал, де цвіте камелія. Копнув землю, дивиться — аж там три горщики із золотом.
    Чоловік невимовно зрадів.
    — Знайшов! Знайшов свої горщики! — закричав він, коли прибіг на¬зад до товариша.
    Старший чоловік стрепенувсь і прокинувся, та було вже пізно — мо¬лодший його випередив.
    — Які горщики? Покажи,— мовив він і пішов услід за молодшим туди, де цвіла камелія.
    На денцях горщиків він прочитав: «Один з десяти». Виходить, що молодший товариш виявив тільки три горщики, а сім іще лежать у зем¬лі. «Мабуть, не вміє читати»,— подумав старший чоловік і промовчав.
    Ввечері він повернувся на перевал, ще раз перекопав землю біля ка¬мелії і таки знайшов сім горщиків із золотом.
    Кажуть, відтоді зажив у щасті й достатку.