Давно колись поблизу Хіросіми жи¬ли чоловік та жінка, яким понад усе смакували рисові коржики.
    Якось принесла їм сусідка подарунок на свято — п'ятнадцять кор¬жиків. З'їли вони по сім штук, а останнього коржика домовилися від¬дати тому, хто найдовше мовчатиме. Поклали того коржика на полицю і, не гасячи лампи, полягали спати.
    А тієї ночі в хату вліз злодій. Жінка та чоловік не хотіли відмовитись від коржика і, крім того, боялися, а тому, тремтячи всім тілом, повкри¬валися ковдрами з головою.
    Тим часом злодій забрав одежу, гроші й підійшов до полиці.
    Не витримала жінка та як крикне:
    — Чоловіче, дивись — він хоче коржика взяти!
    В ту ж мить чоловік зірвався на рівні й, схопивши коржика, впав навколішки перед злодієм — мовляв, усе бери, тільки коржика залиш!
    Злодій зареготав.